Мета: показати
загальне становище українських земель; розвивати в учнів уміння працювати з
історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення,
висловлювати свою думку, давати характеристику історичним діячам,
характеризувати значення їх діяльності, встановлювати причин но-наслідкові
зв'язки.
Хід заняття
І. Актуалізація
знань учнів
Назвіть основні
рішення козацької ради під Старокостянтиновим.
Охарактеризуйте
події під Меджибожем та результат перемоги Д. Нечая.
ІІ. Вивчення
нового матеріалу
1. Загальне становище на початку 1651 року
Учитель.
Враховуючи важку ситуацію,
польський сейм 22 травня 1649 року надіслав до шляхти Подільського воєводства
універсали про збір ополчення під стінами Кам'янця і виділив 3000 злотих для
ремонту фортифікаційних споруд (брами, мури), пошкоджених сильним розливом
Смотрича.
На початку травня 1651 р. Б. Хмельницький з головними силами української
армії з'явився біля Пиляви. Щоб не допустити з'єднання М. Калиновського з
королівським військом, він послав до Кам'янця-Подільського близько 10 тисяч татар. За добу цей загін подолав відстань від
Меджибожа до Кам'янця і на світанку 9 травня зупинився
під стінами міста. Кілька сотень козаків, змішавшись з утікачами, ледь не
увірвались до замкової брами.
2. Дії Богуна і Лисовця на Поділлі 1651
року.
- самостійна робота учнів в групах з текстовим
матеріалом
1 група – дії І. Богуна
2 група – дії Д. Лисовця
Не заставши під
Кам'янцем М. Калиновського, наказний козацький гетьман Дмитро Лисовець послав
частину війська переслідувати втікачів, а сам з рештою козаків розпочав облогу
міста. Полковник Іван Богун сміливим ударом відкинув жовнірів, які зробили
вилазку з міста і замку, і захопив рештки обозу польської армії, де було чимало
продовольства і військового спорядження. Основні сили козаків розташувалися в
таборі між Зіньківцями і
Медоборами. Козацькі війська
зайняли Панівці, Смотрич,
Балин,Кудринці,
Чорнокозинці (за винятком замку), Жванецъ (за винятком замку) та деякі інші населені пункти.
Ніч для залоги міста була тривожною. Міські укріплення
були зайняті жовнірами, на вулицях несла службу міська сторожа - остерігались виступу міщан-українців. Козаки ж
готувались до штурму: спорудили шанці та розмістили гармати. Вранці розпочався
обстріл міста. Українські міщани дзвонами подали сигнал, коли потрібно було
наступати під брами, тому начальник залоги розпорядився не використовувати
дзвонів і зупинити міські годинники. Об одинадцятій годині козаки вирушили
через Карвасари до Руської брами. З міста вийшло 300 кіннотників та 200 піхотинців,
які підпалили Карвасари і вдарили по козаках з флангу. Одночасно відкрили
вогонь гармати з замку. Козаки почали відступати від замку, але, коли їм на
допомогу з кількома сотнями вершників підійшов І. Богун, бій спалахнув з новою
силою і тривав ще близько двох годин.
Вночі Лисовець отримав наказ Хмельницького повернутися
до головних сил. Проте він вирішує продовжити боротьбу за місто. Опівдні 12 травня під час бою ледь не загинув від гарматного ядра
І. Богун. Вночі надійшло знову розпорядження Б.Хмельницького залишити облогу
міста. Вранці козаки почали готуватись до відступу: вони заривали з землю
шинку, солонину, барильця з медом та пляшки з горілкою, гукаючи при цьому до
жовнірів на валах:
"Відпочинъте собі ляхи! Знову вас навістимо". Після цього козаки вирушили на з'єднання з головними
силами, які йшли на Берестечко.
Закріплення
Кожна група презентує своє завдання
Домашнє завдання
Опрацювати матеріал теми. Скласти історичний портрет
І. Богуна та Д. Лисовця.
