Проблема, над якою працюю

„Наша мета полягає не в тому, щоб зробити себе необхідними нашим дітям, а навпаки, в тому, щоб допомогти їм швидше навчитися обходитись без нас " К.О. Конраді

Знаннєва модель навчання в умовах інформаційного суспільства втрачає сенс існування. Орієнтована на формування у випускників цілісної картини суспіль­ного життя знаннєва модель навчання історії та інших соціальних дисциплін не в змозі забезпечити виконання усіх суспільно значущих завдань. На зміну їй має прийти інша модель, більш відповідна потребам людини та суспільства.

Однією з прийнятних для України може стати так звана «компетентніша модель». Ключовими поняттями у системі параметрів цієї моделі є поняття «компетентність» та «компетенція». Компетентність не є універсальною характеристикою людини. Особа може бути компетентною в одних видах робіт і в той же час малокомпетентною - в інших.

Право — це важливе досягнення людської цивілізації, що виникло ще за часів сивої давнини і протягом тривалого часу впливало на життя суспільства в цілому і кожної людини зокрема.

Сьогодні без правових знань неможливе гідне життя. Щоб у майбутньому діти могли протистояти злу, насильству, несправедливості, стали справжніми громадянами демократичного суспільства, ми повинні максимум уваги приділити формуванню правової культури. Тому одним із найважливіших завдань „Практичного курсу правознавства" є підготовка учнів до життя, вироблення навичок правомірної поведінки, пошук шляхів вирішення життєвих ситуацій відповідно до норм права.

13 років роботи у школі – термін, за який сформувався власний погляд на проблеми викладання правознавства, накопичився деякий досвід, були вироблені певні засади викладання предмета.

В основі моєї роботи лежать особистісно-орієнтований підхід, індивідуалізація навчання й орієнтація на конкретного учня, який виступає в ролі не об'єкта (того кого навчають), а суб'єкта навчання - співавтора, партнера, який свідомо здобуває знання, розвиває здібності, набуває досвід, бере участь в діалозі з вчителем. Для цього необхідно максимально наблизити уроки правознавства до життя, спонукати дітей бути активними учасниками подій, а не просто спостерігачами.

Методична тема, над якою я працюю "Ідеї В.О.Сухомлинського в практиці особистісно-орієнтованого навчання". Використання самостійної роботи учнів на уроках правознавства, виховання ідей гуманізму та толерантності допомагає розв'язати проблему над якою працює методична рада школи - „Впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в навчально-виховному процесі" та відповідає завданням, які поставлені перед учителями освітньою реформою. Крім того, самостійна робота активізує пізнавальну діяльність учнів, вчить їх працювати з документами та іншими юридичними джерелами, розвиває в них навички роботи з діловою документацією.

Також дана методика під час проведення уроків знімає можливі психологічні бар'єри між учителем і учнями, руйнує стереотипи, які складаються в класі щодо кожного учня, а також є гарною нагодою для кожного проявити свої здібності, попрацювати в групі, незалежно від особистих стосунків.

Як і раніше, сьогодні великого значення набуває засвоєння знань за підручниками та правовими документами, що є найважливішими джерелами правових знань для учнів. Під час вивчення курсу вчитель повинен вчити дітей читати й розуміти текст підручника, аналізувати прочитане, складати план, тези, конспекти, водночас працювати з правовими документами, велика кількість яких стала органічною складовою діючих шкільних підручників. Усе це досягається через самостійну роботу учнів на уроках правознавства. Робота з правовими джерелами підвищує інтерес до них учнів, стимулює їхнє мислення, розширює правовий кругозір, розвиває навички аналізу суспільно-політичних явищ за першоджерелами, допомагає з'ясовувати причини прийняття того чи іншого закону, сприяє розв'язанню важливих виховних завдань практичного курсу правознавства.

Під час проведення багатьох уроків використовується робота в парах та групова робота учнів. Ці методи також сприяють активізації навчальної діяльності всього класу, формують в учнів необхідні навички колективної роботи. Використовуючи на уроках групову роботу, вчитель не повинен пасивно спостерігати за діяльністю груп, бажано спілкуватися з кожною із них, за потреби надаючи допомогу. Після за­вершення роботи слід підбити підсумки відповідно до поставлених завдань.

Досвід роботи в школі свідчить, що застосування різноманітних форм і методів навчання в процесі викладання предмета «Правознавство. Практичний курс» не тільки підвищує якість знань учнів, а й справляє величезний виховний вплив, тому що озброює їх уміннями і навичками самостійної роботи, необхідними для подаль­шого навчання і активної участі в суспільно-корисній праці. Використання інтерактивних методів на уроках правознавства має бути доцільним, тобто не на кожному уроці, а тільки там, де в цьому виникає потреба. Під час вивчення правознавства не слід забувати чи ігнорувати «класичні» методи, зокрема пояснювально-ілюстративні форми роботи з поняттями та інші. В усьому слід дотримуватися «золотої середини». Останнім часом дуже модним стало захоплення інтерактивними методами під час викладання практично всіх предметів без урахування обсягу матеріалу, його складності, понятійної системи. Слід пам'ятати, що основною на уроці була і залишається роль учителя та його навчально-виховна робота, а потім уже мають застосовуватися ті форми і методи роботи, за допомогою яких він може підвищити ефективність навчання і проаналізувати пізнавальну діяльність учнів, на його вибір.

Досягти успіху під час викладання курсу практичного правознавства, запровадити в дію освітню реформу можна, тільки органічно поєднуючи як традиційні підходи до викладання правознавчих дисциплін, так і методи активного навчання.

Основна мета - врахувати індивідуальні особливості дитини в процесі навчання. Необхідність цього очевидна. Оскільки учні за різними показниками значною мірою відрізняються.

Відіграє важливу роль у закріпленні набутих знань і викликає велике зацікавлення в учнів розгляд та розв'язання ними різноманітних правових ситуацій або задач. Саме це сприяє виробленню практичних умінь і навчає дітей застосовувати набуті знання для аналізу реальних ситуацій. Правові ситуації, які можуть стосуватися різних тем. Учням можна запропонувати проаналізувати певні життєві ситуації, поведінку в школі, приклади з преси. Таку роботу можна організувати різними способами на етапах актуалізації знань, умінь учнів, закріплення нових знань та вмінь.

Наступним методом, що може бути використаний для закріплення набутих знань, є рольові ігри, використання яких можливе під час вивчення трудового, сімейного, цивільного, кримінального права. На жаль, кількість часу, який відведено для вивчення правознавства в школі, значною мірою звужує можливості використання цього методу. На уроках використовуються лише певні його елементи.

Щодо використання окремих елементів інтерактивної методики. Одним із цікавих та необхідних методів вважаю«Мозковий штурм», який є ефективним методом колективного обговорення, спільного пошуку рішень, що спонукає учасників проявляти уяву і творчість. Він досягає своєї мети шляхом вільного вираження думок усіх учасників та допомагає знаходити розв’язання конкретного питання чи проблеми. Позитивними рисами застосування «Мозкового штурму» на уроках є по­рівняно невеликий час його проведення, можливість залучення до роботи значної кількості учнів, активізації пізнавальної діяльності класу під час вивчення нового матеріалу, розв'язання проблемних питань або питань, на які немає однозначної відповіді.

На початку або наприкінці вивчення теми уроку з метою з'ясування думок учнів з приводу вивченої проблеми, а також розкриття їхнього ставлення до неї застосовується метод «Мікрофон». Цей метод дає можливість кожному, по черзі, швидко відповісти на запитання або висловити свою думку. В результаті застосування цього методу учні швидко залучаються до роботи, а наприкінці уроку підбивають підсумки та ще раз закріплюють вивчені поняття.

З багатьох форм індивідуалізації можна виділити 3 основні: диференціація навчання, індивідуалізація навчального процесу всередині класу, вивчення навчального матеріалу в індивідуально різноманітному темпі. Саме на останній формі хотілося б зупинитися, адже широкі можливості для її впровадження в життя дає навчання за допомогою комп'ютера. Працюючи за комп'ютером, учень сам визначає темп сприйняття інформації або час на виконання якогось завдання і не залежить від своїх однокласників, які ще не розібрались у завданні або вже його опрацювали.

Для досягнення цієї мети я використовую в навчально-виховному процесі методи роботи, які сприяють кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу, розвивають їх творче мислення, формують навички дій у найтиповіших ситуаціях, розвивають аналітичне мислення учнів, значно активізують їхню роботу на уроці, виробляють вміння застосовувати здобуті знання на практиці, давати правову оцінку різним суспільним відносинам.

Сьогодні, коли обсяг інформації зріс настільки, що є просто неможливим осягнен­ня її однією людиною — я вважаю, що дидактична функція вчителя полягає не в пе­редачі знань, а у формуванні навичок здобувати їх.

Проблемою є також підготовленість як учителя, так і учнів до цього виду роботи. Тому необхідно починати з налагодження контакту з учнями.

Знання своїх прав та обов'язків, уміння відстоювати і захищати свої права та поважати права інших людей — ось основні питання, яким я приділяю постійну увагу, працюючи з учнями.

Велике значення має урок, під час якого ми намагаємося зацікавити учнів своїм предметом. Велику увагу приділяю позакласній роботі. Вже стало традицією в школі проводити тижні права.