Тема. Оточення Б. Хмельницьким польських військ Я. Казимира під Жванцем

Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652-1653 pp., дати їм історичну оцінку; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з картою, джерелами інформації, виділяти головне та другорядне, робити висновки й порівняння; на прикладах героїчної боротьби українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.
Хід заняття
1.     Оргмомент
2.     Актуалізація знань
Перевірити письмові завдання ( істричний портрет І. Богуна, Д. Лисовця.
3.     Вивчення нового матеріалу
І. Воєнно-політичні події 1652-1653 років
Учитель. Воєнні дії тривали також і на території України. Пере­мога під Батогом не означала швидкого завершення війни проти Поль­щі. Від лютого 1653 р. польські загони постійно здійснювали спусто­шливі набіги на українські території. А восени 1653 р. польський король із 40-тисячною армією вирушив з-під Львова до Галича, а звідти — до Кам'янця-Подільського й отаборився під містечком Жванець, між річ­ками Жванчик і Дністер. Туди підійшли й основні сили українсько-татарського війська. Польський табір було взято в тривалу облогу.
ІІ. Жванецька облога
- самостійна робота із документом
Документ 5. Із «Літопису Самійла Величка» про облогу Жванця
«Кроль намірився піти просто з-під Жванця на Україну, щоб добити Хмельницького й кінчити війну з козаками. Але той королівський намір несподівано довелося змінити, коли неподаль Бара начебто з'явився хан із ордами. ...Вони захопили цілу польську хоругву, що безпечно виїхала з обозу за харчами. Від цього в польськім таборі зародився несподі­вано жах. Поляки старанно почали під Жванцем укріплювати й докін­чувати незавершені біля обозу окопи й вали. ...Король поклав стояти незрушно там-таки, під Жванцем. Так він прогайнував декілька тижнів, аж поки... у війську не почалося невдоволення, що вони голодні й хо­лодні і даремно гинуть у полі й окоп&х. Король мусив годувати військо зі своєї кишені і чекав на тому місці певніших звісток про ворога. ...Поля­ки стали нарікати на короля увіч, що той даремно живе надією зберегти­ся, коли протягом минулої зими, весни, літа і в теперішню осінь... три­має військо в окопах. З таким невдоволенням багато хто з поляків... почали вперто й нишком роз'їжджатися до своїх домівок.
Тим часом, порадившись із Хмельницьким, хан поставив обов'язково піти на польське військо вальним наступом, знаючи напевне, що число їхнє значно зменшилося проти літнього числа; одні вимерли з холоду і голоду, інші повтікали з обозу, а решта так підохляли, що ледве жили й валилися од вітру. Коли поляки довідалися про це, їх пойняв великий відчай за своє життя. Вони постановили обов'язково скінчити тодішню війну, уклавши трактат».
Завдання
1.      Як відбувалася Жванецька облога 1653 p.?
2.      Які вона мала результати?
3.      Виконати завдання в контурній карті.
Складання узагальнюючої таблиці
_ Становище Української держави наприкінці 1653 р.  
      Загибель значної кількості людей в результаті п'яти років війни та                                                                                                                                                                                                                          епідемій чуми та холери.
Спустошення території України внаслідок тривалих військових дій з поля­ками, польських каральних походів, пограбування татарами.
  Занепад сільського господарства.
  Зростання невдоволення населення.
     Погіршення міжнародного становища Української держави

1.     Опрацювати відповідний матеріал за підручником.