Тема. Повстання 1702 – 1704 років

Мета: охарактеризувати політичне становище Правобережної Ук­раїни наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; визначити причини, хід та наслідки повстання під керівництвом Семена Палія; розвивати в учнів уміння давати характеристику історичному діячеві, пояснювати зна­чення його діяльності, робити певні висновки й узагальнення, вміти виділяти головне та другорядне, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.

Хід заняття

I.                   Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань

Охарактеризуйте  особливості розвитку торгівлі та роль найбільших центрів торгівлі в економічному житті краю.

ІII. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Розповідь учителя

Ян Собеський видав 1684 р. універсал, що дозволяв козацькі посе­лення на південь від Росі. Наступним кроком Польщі стала ухвала сей­му 1685 р. про поновлення на території колишніх українських полків козацьких прав та вольностей! внаслідок якої відродилися Богуславський, Брацлавський, Корсунський та Білоцерківський полки.

Яну Собеському потрібне було сильне козацьке військо. Він ро­зумів, що без нього важко буде захистити Річ Посполиту від турецько-татарської загрози, а також утримати у своїх руках правобережні ук­раїнські землі. Тому король вирішив узаконити територіальне козацьке військо на землях Правобережної Наддніпрянщини. Протягом 1684—1685 pp. було створено чотири територіальні коза­цькі полки.

Богуславський полк очолив полковник Самусь (Самійло Іванович), Брацлавський полк очолив Андрій Абазин, Корсунський — Захар Іскра, Фастівський (Білоцерківський) — Семен Палій.

Відновлення козацького устрою на Правобережжі спричинило швидке заселення українських земель, що були спустошені безперерв­ними війнами. Створення козацьких полків у Правобережній Україні відроджувало традиції національного державотворення в цьому регіоні.

Завдання

Як ви думаєте, чому польський уряд дозволив відновити козацтво на Правобережній Україні?

_ Передумови відродження козацта на Правобережжі   

Родючість земель Правобережжя, сприятливі кліматичні умови.

Потреба Польщі у сильному козацькому війську для захисту Право­бережжя від турецько-татарської агресії.

Учитель. Після завершення війни між Польщею та Туреччиною у 1699 р. потреба у козацькому війську зникла, і тому польський сейм прийняв рішення про ліквідацію правобережного козацтва.

У 1699 р. Річ Посполита й Османська імперія підписали Карловицьке перемир'я. За ним турки відмовилися від претензій на Правобережну Ук­раїну. Для польської шляхти відкрилася дорога до своїх колишніх маєтків. Козацтво стало кісткою в горлі для шляхтичів і польської влади.

У 1699 р. сейм прийняв ухвалу про ліквідацію козацького війська на території Правобережжя. Гетьманові Самусю, полковникам Палію, Аба­зину, Іскрі та Барабашу наказали розпустити полки. Проте Семен Палій та інші полковники не підкорилися. Невдовзі в руках Палія опинилося Київське і Брацлавське воєводства. Розпочалася запекла боротьба про­ти польського панування.

Завдання

Якими були причини національно-визвольного повстання на Пра­вобережжі у 1702—1704 pp.?

Далі заслуховується повідомлення одного з учнів про Семена Палія і починається робота з історичною довідкою. У разі необхідності учи­тель доповнює розповідь учня.                                                   

Історична довідка

Семен Палій

V.               Справжнє прізвище Гурко. Народився в містечку Борзна на Чернігівщині в міщанській родині.

Навчався в Києво-Могилянській колегії, в 70-х роках XVII ст. по­дався на Запоріжжя, де відзначився військовими та організаторськи­ми здібностями.

Загін козаків, ним очолюваний, брав участь у розгромі турків під Віднем, за ці події отримав прізвисько «віденський богатир». У 1685 році разом з А. Абазином і 3. Іскрою отримав дозвіл перейти на малозаселену територію Правобережжя. Під його проводом частина Правобережжя фактично звільнилася з-під влади польської шляхти, тут було запроваджено полково-сотенний устрій.

У 1699 р. польський уряд прийняв постанову про ліквідацію козач­чини, що призвело до розгортання на Правобережжі національно-визвольного повстання під проводом С. Палія, яке поширилося на значну територію.

VI.            Август II звернувся до Москви з проханням допомогти придушити повстання. З цією метою війська І. Мазепи ступили на Правобере­жжя, зайняли Київщину і Волинь.

1704 p. С. Палій був заарештований, засланий до Сибіру.

Учитель. Палій звернувся до царя, а також І. Мазепи з пропози­цією приєднати Правобережжя до Гетьманщини. Проте російський уряд відхилив цю пропозицію, оскільки боявся порушувати умови «Вічного миру» 1686 р.

Польська ж шляхта була невдоволена зміцненням козацьких поряд­ків на Правобережжі. Періодично виникали сутички козаків Палія з польськими підрозділами. На межі XVII—XVIII ст. ці сутички перерос­ли у справжню війну. Визвольну боротьбу проти польсько-шляхетсько­го панування аж до середини 1704 р. очолював Палій.

Повстання проти польського панування вибухнуло влітку 1702 р. на Правобережжі. Сучасники називали його «другою Хмельниччиною». Розпочалося воно з селянських заворушень на Поділлі і Брацлавщині. (Показати ці території на карті). Потім вогонь повстання охопив Київ­щину та Східну Волинь, Білу Церкву. До повстання приєдналися Самусь, А. Абазин, 3. Іскра та інші козацькі ватажки. Очолив боротьбу С. Палій. Майже всі правобережні землі опинилися в руках повстанців. Поляки утримували лише Волинь.

У січні 1703 р. польський уряд кинув на придушення повстання ве­ликі каральні війська. Самусь змушений був відступити з Поділля на Київщину.

Київщина залишалася під контролем Палія і Самуся. Навесні 1704 р. повстання розгорілося з новою силою. Палій та інші керівники повстання вирішили присягнути на вірність російському цареві й українському гетьма­нові. Росія не наважилася відкрито приєднати Правобережжя, щоб не пору­шувати «Вічний мир» (Польща була її союзницею у війні проти Швеції).

Російські війська з козаками І. Мазепи виступили в похід у Польщу на допомогу польському королю проти шведів. Із вступом Мазепи на Правобережжя навесні 1704 р. повстанню було покладено край. Право­бережні землі фактично підпорядкувалися українському гетьманові. Були створені нові полки.

Робота з документом

Документ. М. Аркас про похід І. Мазепи на Правобережжя «...У квітні 1704 року цар наказав Мазепі виступати з України з усім військом на поміч польському королеві. Мазепа... коло Києва перейшов Дніпро і 15 червня отаборився коло Паволочі; сюди ж прибув до нього із своїми полочанами і Семен Палій... Мазепа вітав його приязно, а тим часом нишком листувався з князем Головіним. 10 липня він покликав Палія і став дорікати йому, що його козаки свавільно розправляються з... панами і не се скаржиться король. «На те вони люди вольні, — одка- зав Палій. — Що я з ними подію?» Тоді гетьман переказав йому царське бажання, щоб він їхав у Москву. «Нема чого мені туди їхати», — одмовив Палій і хотів іти до свого обозу, але Мазепа не пустив його і зараз напи­сав про се Головінові, а 24 серпня сповіщав його, що під караулом одпровадив Палія... у Батурин...»

Завдання

a.     Яку роль відіграв у національно-визвольному повстанні на Право­бережжі Іван Мазепа?

b.     Як ви розцінюєте вчинок Івана Мазепи? Подумайте, якими мотива­ми він керувався, беручи участь у придушенні повстання?

Учитель. Після поразки повстання починається активне віднов­лення польсько-шляхетських порядків на Правобережжі. Землі регіону знову були поділені на Брацлавське, Волинське, Київське та Подільське воєводства. Відновивши свою владу над землями Правобережжя, маг­нати зрозуміли, що умовою їхнього збагачення є відродження та госпо­дарське піднесення краю. Саме тому вони почали створювати в межах своїх володінь «слободи», у яких селяни на певний час звільнялися від податків. Проте закінчення пільгових років, вимоги землевласників ви­конувати панщину та натуральні повинності, які супроводжувалися по­силенням наступу уніатства на права православних, постійно спричи­няли соціальне напруження на Правобережжі.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Робота в групах за методом «Дерево рішень»

Клас поділяється на дві групи. Одна група досліджує питання «Зна­чення повстання під проводом Семена Палія», а друга група — «Значен­ня діяльності Семена Палія». «Дерево рішень» може мати такий вигляд.

Значення повстання	Значення діяльності С. Палія
Селянсько-козацьке повстання 1702— 1704 pp. на Правобережжі мало націо­нально-визвольний характер. Пов­станці боролися за возз'єднання Правобережжя з Гетьманщиною. Об'єктивно повстання сприяло тому, що на певний час значна частина Правобережжя фактично була возз'єднана із Гетьманщиною	Палію належить велика заслуга у відродженні української державної традиції на Правобережжі. Він зробив неабиякий внесок у заселення ук­раїнських земель цього регіону, а також очолив визвольну боротьбу проти польського панування за возз'єднання Правобережної Украї­ни з Гетьманщиною

Домашнє завдання

Опрацювати матеріал теми. Підготувати повідомлення про м. Полонне в роки Північної війни.